Кількість травм і ампутацій в Україні сьогодні — і серед військових, і серед цивільних — безпрецедентна. І це число зростає щодня.
Нашим хірургам, які працюють із цим видом травми, важливо бачити на власні очі процес протезування, розуміти його в деталях, аби зважати на складнощі реабілітації ще на етапі ампутацій.
Поранених із ампутаціями із Харкова — після стабілізації стану — відправлємо до полтавського шпиталю, який підпорядкований Військово-медичному клінічному центру Північного регіону. Адже навантаження на Харків нині величезне, тут ми приймаємо поранених з усіх харківських напрямків плюс Донеччина.
Після шпиталю бійців із ампутаціями переводять на реабілітацію та протезування. Нашим партнером у Полтаві є центр протезування та реабілітації «Ортопед».
На цьому підприємстві є не лише цехи з виробництва протезів, але і повноцінний стаціонар, і відділення реабілітації. Адже мало просто віддати протез, набагато важливіше навчити з ним жити.
Потужності центру, розповідає директор Юрій Бондаренко, дозволяють протезувати до 250 людей на місяць.
«На жаль, хірурги іноді опиняються у ситуації, коли ми мусимо обирати: або життя, або кінцівка. І, звісно, ми ухвалюємо рішення зберегти життя пацієнта. Але нам дуже важливо розуміти, що ця людина потім буде соціалізована, повернеться до суспільства. Тому для кожного, хто оперує, це вкрай важливо — бачити, які протези потім отримують наші пацієнти. Ми прагнемо враховувати це ще під час перших етапів лікування. І саме для цього ми активно співпрацюємо з такими центрами, як у Полтаві, і з лікарями, які безпосередньо займаються протезуванням», — пояснює начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Едуард Хорошун.
Хірурги шпиталю, спостерігаючи за тим, як пацієнти центру у Полтаві разом із тамтешніми фізичними терапевтами «обхожують» протези, мали змогу розпитати своїх колишніх пацієнтів: на які мʼязи іде тепер основне навантаження, що викликає складнощі та болі.
«Збереження окремих груп м’язів для пацієнта, який потім отримуватиме протез, для нас є критичним. Ми маємо максимально ощадливо поставитись до тих м’язів, які більше за інші потім допомагатимуть цьому пацієнту відновити вертикальне положення», — пояснює провідний хірург харківського шпиталю Сергій Шипілов.
Відеорепортаж з Полтави:
